Текст:Мишача рада
<poem>
В одній хаті здох котик. Між мишами настала велика радість, бо гадали, що вже тепер безпечніші будуть. Не довго тішились – господиня придбала собі другого. Сей зараз забрався до мишей; що котру зловить – то й задушіть! Настав великий переполох між мишами. “Новий кіт! Новий кіт! – закричали гуртом. – Треба його конче позбутись, бо ні одна не лишиться живою”. “Але як стратити його?” – закричали одні. “Я пораджу, - сказала маленька. – Прив’яжімо йому до шийки дзвіночок, тоді будемо чути, як він біжить; от і повтікаємо”. “Дуже добра рада”, - сказали другі і почали з утіхи скакати. “Але ж котра завісить котикові дзвіночка на шиї?” – спитала одна мишка. Усі поглянули одна на одну і замовкли: не знайшлась така відважна. А кіт тимчасом як ходив, так і ходить без дзвіночка та ловить мишей одну по одній. <.poem>