Ничь яка мисячна

«Ничь яка мисячна» (то есть «Ночь какая лунная», укр. Hiч яка мiсячна) — песня на невероятное по нежности стихотворение малороссийского поэта с Полтавщины М. П. Старицкого «Выклык» (укр. Виклик), то есть «Вызов». Наибольшую известность получила после фильма «В бой идут одни „старики“».

Реальный текст стихотворения

Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай…
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупі ми тут під калиною —
І над панами я пан…
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться полем туман;

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить;

Небо незміряне всипано зорями —
Що то за Божа краса!
Перлами-зорями теж під тополями
Грає перлиста роса.

Ти не лякайся-но, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько:
Тепло — ні вітру, ні хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
Й займеться зразу, мов жар;

Ти не лякайсь, аби тут та підслухали
Тиху розмову твою:
Нічка поклала всіх, соном окутала —
Ані шелесне в гаю!

Сплять вороги твої, знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх…
Чи ж нам, окривдженим долею клятою,
Й хвиля кохання — за гріх?

1870

Кинематографический вариант

(источник)

Русофоб Владимир Талашко с Волыни в роли достаточно честного, хоть и не слишком храброго человека

В качестве кинематографического варианта приводят почему-то такой неточный текст, да ещё с 3-й строфой, хотя никакая 3-я строфа в фильме не звучит:

Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай.

Ти ж не лякайся, що нiженьки босиi
Топчуть холодну росу.
Я ж тебе рiдная аж до хатиноньки
Сам на руках вiднесу.

Сядемо вкупочцi бiля хатиноньки
i над панами я пан.
Глянь, моя рибонько, срiбнею хвилею
Котиться в полi туман.

См. также

• Ой у лузи червона калына
• Искать иголку в стоге сена

Ссылки

• О песне на сайте памяти Леонида Быкова