Текст:Константин Крылов:Древняя украинская легенда
Древняя украинская легенда
- Автор:
- Константин Крылов
- Дата публикации:
- 21 сентября 2003
- Язык оригинала:
- Древнеукраинский язык
- Предмет:
- Украина, национальный миф
Ссылки на статью в «Традиции»:
(на древнеукраинском языке)
Ніколи було так, що на Глобусі Українському текла ріка Дніпро, у якій струменіла горілка, берега ж тієї ріки були сальні.
Спервоначалу вузькі були Дніпра берега, і часто виходив він з берегів тих і затопляв землі козацькие. Тоді добрі козаки, не щадячи пуза і печінки, випивали ту горілку, сального ж берега підгризали, щоб розширити русло. Так і роз'їли вони них, і став Дніпро широкий.
Але прилетіли на Глобус Український злі москалі. Позаздрили вони щастю козацькому і підпалили Дніпро. І горів вона сім днів і сім ночей, так що береги сальні розтопилися та обрушилися.
І з тієї пори проклятої струменіє в Дніпру не горілка, а сльози козацькие.
Було, однак, Українцям свыше обетованiе: як проженуть вони злих москалів так уб’ють усіх москаленышей так подмоскальщиков, так знову заструменіє в Дніпру горілка, береги ж поростять щетинкою, а з-під щетинки сало покажеться.
Гнали-гнали козаки москалів три тыщи років, так ще москаленышей били смертним боєм триста років, так подмоскальщиков тридцять років, і усіх прогнали так вбыли. Сіли вони в Дніпра і стали чекати, коли протече Дніпро горилкою обетованною.
Але возсіл на джерела Дніпра злий хан Кучум, розставився, і заткнув Жоппою своєї джерела горілки. А для міцності заткнув їхнім мертвим трупом убиенного їм Гонгазде.
Сам же розв’язав матню та засцял весь Дніпро.
І тече ноне у Дніпру не горілка, а сеча Кучумовская, так ще кров Гонгадзе безвиновна.