Текст:Як жид косарів гостив...
Жид найняв косарів, менше чи більше, чи п ять там, чи шість, і каже, до того, що найліпший, найвірніший був:
— Що вам варити вранці?
А той найстарший каже:
— Вари кукурудзу вранці і потім при остатку пироги звари, а на полудень дай огірків і горілки, а прийдемо з косовиська, горілка має бути на порозі та й закуска добра, а посідаємо вечеряти, на самий перед сироватка із маслянкою змішана, потому каша молочна, і то буде вечеря закінчена. Але підвечірок цілком особливий, — на підвечірок горілку і квашені огірки і то з горщика, на четверо різані.
Але як прийшли косарі щойно до хати жидівської, і жид разом із ними наготовив усього. Спершу поставив горілку, потім приніс хліб. Горілку випили, приніс хліб, потім пішов по огірки, хліб з'їли — приніс огірки, а косарі кричать:
— Давай хліба! Немає з чим огірки їсти.
На нещастя, дитина кричить жидівська, а жид на те крикнув:
— Штиль! Бо як кину меже косарів, то й тебе з'їдять!
І на тім скінчився жидівський харч для косарів. Бо жиди колись говорили:
— Що то хлоп коштує — він дасть один золотий і їсть, і що ему коштує!
І на тім, як жид спробував, то на тім скінчився харч для косарів. За те жиди тепер не дають їсти косарям — заплати й відчепиться.
Записано Осипом Роздольським у с. Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.
Стиль запису збережено.